За межами кам'яних джунглів… ФОТОрепортаж

Поле пахне полином. А мої руки пахнуть тобою. Над нами птахи і небо. Навкруги — лише джмелі, метелики та нічим не обмежений простір Полісся. А ще три години тому все було інакше…

Асфальт, гори цегли у вигляді геометрично правильних споруд та повітря, в якому немає сили. Ми дивимось навкруги і не знаходимо підстав для натхнення.

— Ні, так більше не можна, — кажеш ти і пропонуєш виїхати за місто: будь куди, головне, подалі від цих кам’яних джунглів, що день у день перетворюють твою сутність на цегляну геометрично правильну споруду.

Місцевість обабіч траси на Михайло-Коцюбинське — класика поліського ландшафту. Яскраві від різнотрав’я лани, поодинокі розлогі дерева, поля вівсу, пшениці та гречки.

Там інший ритм, інший вимір. Селяни на возах, велосипедах і (о, всюдисуща цивілізація) скутерах. Запах сіна, кубла лелек, смородина, плетені тини, старий дід, горіхи, їжак, порічки, вишня…

Зіткнувшись з природною рівновагою цих місць, твої очі починають блищати. Ми зупиняємось посеред поля, яке пахне полином. Над нами птахи і небо. Навкруги — лише джмелі, метелики та нічим не обмежений простір батьківщини…

Ігор КУЗЬМЕНКО,
Чернгів-Зайці-Левковичі-Кругле,
спеціально для Високого Валу.
Фото автора

P.S. Високий Вал принагідно нагадує, що сьогодні п’ятниця — останній день робочого тижня. Завтра і післязавтра — заслужений відпочинок.