На водопої

Стрижі стрижуть крильми блакить

Й цілують річку з ходу.

Лоша здивоване стоїть

І фиркає на воду.

А в ній усе пливе, ряхтить:

Кущі, дерева, квіти,

Стрижі, метелики, блакить —

Ну як же його пити?!

А мама п'є. І тітка п'є,

І дядько сивогривий.

Лоша ногою воду б'є

У гнівному пориві.

„Чудні! Вони не знають ще:

Солодшої водиці

Нема

за ту, яка тече

Із маминої циці!"

І стало хороше йому,

Де все так пахне вербно.

Малий голівкою мотнув

І засміявся в небо...

... Стрижі дзвінку блакить стрижуть,

Співаючи веснянку.

Печальні коні воду п'ють.

А лошачок ссе мамку.

Фото сайту http://www.studyexpress.ru/